- Чи повинна держава заохочувати людей похилого віку залишатися на ринку праці? Економічні та соціальні перспективи
У статті розглядаються переваги професійної діяльності людей пенсійного віку та перешкоди для їх працевлаштування. На цьому фоні розглядаються можливості державної підтримки праці людей похилого віку.
- Стан здоров’я людей похилого віку та їхня участь у суспільному житті
Початок третього десятиліття 21 століття був періодом пандемії коронавірусу SARS-CoV-2, яка вразила, зокрема, про життя та функціонування людей похилого віку. Тогочасні обмеження часто заважали нормальному функціонуванню, а підвищений ризик зараження та потенційно важкий перебіг хвороби, особливо за відсутності щеплень, викликали тривогу з наслідками для здоров’я. Більш того, були порушені або навіть розірвані суспільні відносини. І все ж участь літніх людей у різних видах діяльності затримує процес старіння, запобігаючи відчуженню та самотності. Тому це впливає на фізичний і психічний стан, а найбільше на здоров'я людини. Метою цієї статті є представити стан здоров’я людей похилого віку під час пандемії та їх повсякденне функціонування та участь у соціальному житті на основі фрагмента дослідження, виконаного в рамках дослідницького проекту «Пом’якшення наслідків пандемії серед груп високого ризику». групи - люди 60+». Ці дослідження показують, що найчастіше виникали проблеми, пов’язані з обмеженим доступом до медичної допомоги та неможливістю продовжувати спосіб життя, до якого респонденти звикли. Особливо помітні були обмеження в плані громадської активності. Респонденти зазначили, що до пандемії вони почувались краще психічно та більш охоче організовували свій вільний час. Вони супроводжувалися відчуттям свободи та відчуттям більшої відкритості до людей, позбавлення будь-яких страхів та страхів, пов’язаних із потенційним ризиком зараження. Зараз респонденти наголошують на важливості вакцинації для запобігання потенційному захворюванню. Можливість використання такого виду підтримки дуже позитивно впливає на їх функціонування в суспільстві.
- Потреби людей похилого віку у сфері соціальної активності
Метою статті є визначення потреб людей похилого віку, які можуть бути задоволені різними видами діяльності. Текст поєднує теорію з результатами емпіричних досліджень. Основне припущення базується на переконанні, що задоволення потреб людини змушує її здійснювати необхідні дії. Отже, будь-яка дія спрямована на задоволення потреб і повинна бути послідовно реалізована, щоб цю потребу можна було реально задовольнити. Результати дослідження підтверджують наше переконання, що пандемія COVID-19 негативно вплинула на якість життя людей похилого віку, а процес задоволення їхніх потреб, на жаль, порушився.
- Культурні осередки в місцевих громадах – норми та практика. Інституції та їх зацікавлені сторони
У статті описано інституційну роль громадських центрів у громаді місцевого самоврядування. Проаналізовано ключові актори та критичні чинники, важливі для формування місцевої культурної політики, а також спосіб побудови конкретного бачення громадського центру у взаємодії між місцевою владою, громадою та працівниками закладу. Це показує, як інституції самі будують стосунки та знаходять свою роль у місцевій громаді. Також вказується на соціальний контекст функціонування громадських центрів, що є наслідком як історичних умов, так і самоідентифікації інституції. У статті також розглядається контекст можливості використання моделі роботи ком’юніті-центру в соціальній ревіталізації людей похилого віку в проекті «Пом’якшення наслідків пандемії…».
- Економічне становище та активність людей похилого віку під час пандемії COVID-19 – польський досвід у порівнянні з європейськими країнами
Метою статті є обговорення якості життя, економічного становища та професійної діяльності людей похилого віку під час пандемії COVID-19. Аналіз базується на даних міжнародного опитування, проведеного Eurofound через рік після спалаху пандемії. Результати досліджень свідчать про значне зниження якості життя під час пандемії, труднощі подолання повсякденних життєвих ситуацій та відчуття соціальної ізоляції. Незважаючи на гіршу оцінку добробуту під час пандемії, люди похилого віку в європейських країнах мали фінансову безпеку, а їхня ситуація на ринку праці не погіршилася. Завдяки законодавчому регулюванню зайнятості людей передпенсійного віку та втручанням у рамках національної політики вдалося зберегти позитивну тенденцію збільшення рівня зайнятості людей похилого віку. Хоча робота вдома вимагала розширення цифрових навичок, вона полегшила поєднання домашніх і робочих обов’язків для значної групи літніх людей.
- Ризик і невизначеність під час пандемії та способи протидії їм у місцевому середовищі
Ризик і невизначеність були предметом інтересу дослідників протягом багатьох років. Пандемія COVID-19 спричинила ще більше зростання цього інтересу. Часто обидва поняття розуміються як синоніми, що, на мою думку, слід вважати помилкою. Текст присвячено міркуванням про значення обох понять, у яких ключова роль відводиться невизначеності невизначеності. В епоху пандемії невизначеність набуває особливого значення, як і методи її зменшення.
Polityka Społeczna (Соціальна політика) - весь список