Шкідливі фактори виробничого середовища - граничні значення 2022
за редакцією д-ра Малгожати Посняк і д-ра Йоланти Сковронь
Centralny Instytut Ochrony Pracy - Państwowy Instytut Badawczy
Warszawa 1998, 1999, 2001, 2003, 2005, 2007, 2010, 2012, 2014, 2016, 2018, 2020, 2022
13-те видання перероблене
Розроблено та опубліковано в рамках 5-го етапу багаторічної програми «Поліпшення безпеки та умов праці», що фінансується у 2022 році в рамках завдань з надання державних послуг Мінсім’ї та соціальної політики.
Передмова (11)
1. Вступ (13)
ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ (23)
2. Внесення до переліку значень гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у виробничому середовищі (25)
2.1. Основні визначення (27)
Хімічні речовини - хімічні елементи та їх сполуки, які зустрічаються в природі або отримані виробничим процесом, з будь-якими добавками, необхідними для підтримки їх стабільності, і будь-якими домішками, що є результатом використаного процесу, за винятком розчинників, які можна відокремити без впливу на стабільність і склад речовина.
Хімічна суміш - суміш або розчин, що складається з двох або більше речовин.
Хімічний засіб...
Хімічний агент, який становить небезпеку...
Гранично допустима концентрація (ГДК)...
...
2.2. Принципи оцінки професійного опромінення (29)
Процес оцінки професійного впливу хімічних речовин є багатоетапним. Кожен етап повинен проводитися дуже ретельно, з великою відповідальністю відповідними спеціалістами, які займаються аналізом хімічного забруднення повітря та управлінням охорони праці.
2.2.1. Посадова інструкція (29)
2.2.2. Ідентифікація (30)
2.2.3. Визначення хімічних речовин у повітрі робочих місць (30)
2.2.4. Відбір проб повітря (32)
2.2.5. Інтерпретація результатів (35)
2.2.6. Коригувальні дії (37)
2.3. Правила маркування речовин (37)
Список літератури (43)
3. Перелік максимально допустимих концентрацій разом із маркуванням кінцевих точок, прийнятим Комісією, та методами визначення концентрацій у повітрі на робочих місцях (45)
4. Допустимі концентрації шкідливих хімічних речовин у біологічному матеріалі (ДСБ) (119)
4.1. Біологічний моніторинг впливу факторів, шкідливих для здоров'я (121)
4.2. Біологічний матеріал (122)
4.3. Моніторинг ранніх ефектів (124)
4.4. Значення DSB (124)
Список літератури (126)
вкладення (128)
ЗАСОБИ ДЛЯ ПИЛУ (141)
5. Фактори пилу (143)
5.1. Основні визначення (145)
5.2. Розмір частинок (146)
5.3. Оцінка професійного впливу факторів пилу (147)
Список літератури (153)
вкладення (154)
БІОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ (161)
6. Шкідливі біологічні агенти (163)
Список літератури (172)
ФІЗИЧНІ ЧИННИКИ (175)
7. Вступ (177)
8. Шум, інфразвуковий шум та ультразвуковий шум (183)
8.1. Шум (185)
8.1.1. Граничні значення (187)
8.1.2. Методи вимірювання (190)
8.1.3. Оцінка професійного впливу та ризику (191)
8.1.4. Профілактика (192)
8.2. Інфразвуковий шум (194)
8.2.1. Методи вимірювання та критерії оцінки інфразвукового шуму як завадливого фактора (195)
8.2.2. Професійний вплив та оцінка ризику (196)
8.2.3. Профілактика (197)
8.3. Ультразвуковий шум (197)
8.3.1. Граничні значення (198)
8.3.2. Методи вимірювання (199)
8.3.3. Оцінка впливу (200)
8.3.4. Профілактика (200)
Список літератури (201)
вкладення (203)
9. Механічні коливання (205)
9.1. Вступ (207)
9.2. Оцінка впливу на працівників (209)
9.3. Граничні значення (212)
9.4. Оцінка професійного ризику (213)
9.5. Можливості зниження професійного ризику, пов'язаного з впливом механічної вібрації (215)
Список літератури (216)
10. Електромагнітне поле (219)
10.1. Електромагнітні небезпеки в робочому середовищі (221)
10.2. Джерела електромагнітного поля (224)
10.3. Опромінення або опромінення всіх працівників (225)
10.4. Захист вагітних жінок і молоді (230)
10.5. Захист користувачів медичних імплантатів і переносних пристроїв (231)
10.6. Вимірювання електромагнітного поля (231)
10.7. Оцінка професійного ризику, пов’язаного з впливом електромагнітних полів (232)
10.8. Захисні заходи (234)
Список літератури (238)
Додаток 1 (241)
Додаток 2 (243)
11. Нелазерне оптичне випромінювання (247)
11.1. Вступ (249)
11.2. Ультрафіолетове випромінювання (249)
11.2.1. Факторні характеристики (249)
11.2.2. Вплив ультрафіолету на організм людини (250)
11.2.3. Джерела нелазерного ультрафіолетового випромінювання (250)
11.2.4. Спектральний розподіл біологічної ефективності ультрафіолетового випромінювання (250)
11.2.5. Значення гранично допустимого впливу (ПДВ) (251)
11.2.6. Допустимий вплив на підлітків і вагітних жінок (251)
11.2.7. Методи вимірювання (251)
11.2.8. Частота вимірювання (251)
11.3. Видима радіація (252)
11.3.1. Факторні характеристики (252)
11.3.2. Дія видимого випромінювання на організм людини (252)
11.3.3. Джерела нелазерного видимого випромінювання (253)
11.3.4. Спектральні розподіли біологічної ефективності видимого випромінювання (253)
11.3.5. Значення гранично допустимого впливу (ПДВ) (254)
11.3.6. Методи вимірювання (255)
11.3.7. Частота вимірювання (255)
11.4. Інфрачервоне випромінювання (256)
11.4.1. Факторні характеристики (256)
11.4.2. Вплив інфрачервоного випромінювання на організм людини (256)
11.4.3. Джерела нелазерного інфрачервоного випромінювання (256)
11.4.4. Значення гранично допустимого опромінення (ПДВ) (257)
11.4.5. Допустимий вплив на підлітків (258)
11.4.6. Методи вимірювання (258)
11.4.7. Частота вимірювання (258)
11.5. Додаткові фактори, які враховуються під час випробувань впливу оптичного випромінювання (259)
11.6. Основні методи захисту людини від нелазерного оптичного випромінювання на виробництві (259)
Список літератури (260)
12. Лазерне випромінювання (261)
12.1. Небезпека лазерного випромінювання (263)
12.2. Максимально допустимі опромінення (264)
12.3. Інші загрози (266)
12.4. Розподіл лазерів і лазерних пристроїв на класи за небезпекою (267)
12.5. Дії та заходи щодо безпечної роботи з лазерами (268)
12.5.1. Технічні умови (269)
12.5.2. Інформаційні вимоги до виробника (271)
12.5.3. Організаційні вимоги до користувача (273)
12.6. Вимоги безпеки під час лазерних шоу та виступів (274)
12.7. Техніка безпеки при роботі з оптоволоконними телекомунікаційними системами (274)
12.8. Безпечна робота з оптичними системами зв'язку у вільному просторі (277)
Список літератури (279)
вкладення (280)
13. Іонізуюче випромінювання (295)
13.1. Вступ (297)
13.2. Біологічна дія іонізуючого випромінювання (298)
13.3. Радіаційний захист (299)
13.4. Граничні дози (301)
13.5. Надзвичайні ситуації (305)
13.6. Медичне спостереження (311)
Список літератури (312)
14. Теплове середовище (315)
14.1. Вступ (317)
14.2. Жаркий мікроклімат (317)
14.2.1. Вимірювання параметрів навколишнього середовища (318)
14.2.2. Вимірювання похідних параметрів (319)
14.2.3. Вимірювання температури повітря (320)
14.2.4. Оцінка швидкості метаболізму (320)
14.2.5. Мінливість у часі та просторі (321)
14.2.6. Акліматизація (322)
14.2.7. Поповнення водою та сіллю (323)
14.2.8. Захист молоді, вагітних і жінок, які годують груддю (323)
14.3. Холодний мікроклімат (324)
13.3.1. Індекс IREQ (324)
14.3.2. Індикатор tWC (325)
14.3.3. Нагляд за умовами праці (326)
14.3.4. Захист молоді, вагітних і жінок, які годують груддю (327)
Список літератури (328)
МІЖНАРОДНА КОМІСІЯ ПО НАЙВИЩІ ДОПУСТИМІ КОНЦЕНТРАЦІЇ ТА ІНТЕНСИВНОСТІ ФАКТОРІВ, ШКІДЛИВИХ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я У ВИРОБНОМУ СЕРЕДОВИЩІ (329)
15. Розпорядження Прем’єр-міністра від 15 грудня 2008 р. про створення Міжнародної комісії з гранично допустимих концентрацій та інтенсивності шкідливих для здоров’я факторів у виробничому середовищі (331).
16. Склад експертних груп, які призначаються Головою Міжвідомчої комісії з питань гранично допустимих концентрацій та інтенсивності шкідливих для здоров'я факторів у виробничому середовищі (337)
16.1. Група експертів з хімічних речовин і пилових речовин (339)
16.2. Група експертів з фізичних факторів (340)
16.3. Група експертів з біологічних агентів (342)
17. Пропозиції щодо нових значень NDS і NDN (343)
17.1. Перелік хімічних речовин, нормативні значення яких були прийняті Комісією з проханням до міністра праці внести їх до положення про значення NDS та NDN (станом на 30 лютого 2022 р.) (345)
17.2. Перелік хімічних речовин, для яких у 2022 році розробила документацію Група експертів з хімічних та пилових речовин (349)
17.3. Стандарти гігієни, встановлені в Європейському Союзі (350)
Список літератури (375)
18. CAS (Реєстраційний номер служби хімічних рефератів) (377)
