- Заборона додаткового найму за контрактом після внесення змін до КЗпП
Допустимість контрактної заборони чи іншого обмеження виконання працівником додаткової роботи, неконкурентної з роботодавцем, потребує перегляду після внесення змін до КЗпП, внесених Законом від 9 березня 2023 року про внесення змін до Закону про працю Кодексу та внесення змін до деяких інших актів (стат. 641 Законодавчого журналу), яким передувало набуття чинності Директиви (ЄС) 2019/1152 Європейського Парламенту та Ради від 20 червня 2019 року про прозорі та передбачувані умови праці в Європейському Союзі (ОВ L 186, с. 105) Зміст нового введеного положення ст. 261 КЗпП не дає чітких висновків, що змушує вдаватися до позамовних методів тлумачення. За його результатами законодавець виключив компетенцію сторін на укладення договору про заборону додаткового працевлаштування, що, на думку автора, є надмірним обмеженням свободи формування змісту трудових відносин.
- Звільнення з роботи через обставини непереборної сили
Положення, додані до Трудового кодексу в результаті цьогорічних змін, включають норму про звільнення з роботи через форс-мажорні обставини. Автор аналізує це положення, зосереджуючись, зокрема, на передумовах і принципах надання цього звільнення, а також на його сферу застосування. Також вказується на помилки законодавця, які можуть вплинути на застосування нової норми. - Не всі батьківські права для поліцейських
Зміни від 9 березня 2023 року до Кодексу законів про працю та деяких інших актів (Законодавчий вісник від 2023 р., ст. 641) внесли суттєві зміни в обсяг батьківських прав не лише по відношенню до працівників, але й до офіцерів військової служби та професійних військовослужбовців. . У статті аналізуються нові норми щодо батьківських прав поліцейських. Не всі батьківські права, які мають працівники, поширюються на поліцейських. Закон про міліцію прямо виключає можливість застосування інституту скороченого строку служби в період, коли поліцейський має право надати йому відпустку по догляду за дитиною (ст. 1867 КЗпП) і подати заяву про гнучку організацію служби (ст. 1881 КЗпП). Кримінально-процесуальний кодекс). Крім того, існують обмеження, що випливають з інших положень Закону про поліцію, які впливають на можливість застосування деяких положень Кодексу законів про працю в сфері батьківських прав, наприклад, одночасне використання батьками відпустки по догляду за дитиною. - Оцінка професійного ризику на дистанційній роботі в світлі змін до КЗпП
У статті висвітлено питання нормативно-правових актів щодо оцінки професійного ризику під час дистанційної роботи та нерегулярної дистанційної роботи у зв’язку із внесенням змін до КЗпП. У дослідженні представлено теоретичні та практичні аспекти ідентифікації небезпек та оцінки професійного ризику, пов’язаного з дистанційною роботою. - Права на захист мають громадяни України, які проживають у Польщі після 24 лютого 2022 року (частина ІІ)
Друга частина статті присвячена аналізу конкретних нормативних рішень, які нещодавно були запроваджені в польську правову систему з метою надання польською владою соціальної підтримки біженцям із війни з території України. - Порядок вилучення довідки А1 та включення відрядженого працівника до системи соціального забезпечення країни, де виконується робота
Судова практика Верховного Суду стверджує, що анулюванню довідки А1 за ZUS має передувати угода з установою за місцем роботи, щоб на неї заднім числом поширювалося відповідне законодавство. У цьому контексті в дослідженні обговорюється процедура вилучення сертифіката А1, а також питання узгодження чинного законодавства зацікавленими установами та заднім числом включення відрядженого працівника, для якого було вилучено сертифікат А1, до відповідної системи. На цьому фоні також буде представлено проблему захисту відрядженого працівника від наслідків ретроспективної перевірки законодавства за відсутності розбіжностей щодо чинного законодавства та, як наслідок, відсутності необхідності укладення відповідного договору. - Чи потрібно інституціоналізувати професію психотерапевта?
Викладені в статті міркування стосуються регулювання професії психотерапевта. Це питання було проаналізовано насамперед з метою визначення правового статусу зазначеної професії de lege lata. Висновки підтвердили, що нормативно-правова база в цій сфері відсутня. Результатом стала спроба оцінити, чи може ця професія потенційно відповідати детермінантам вільної професії, а також чим ця професія відрізняється від професій психіатра та психолога. Автор також аналізує питання свободи вибору та заняття професією, а також правові можливості обмеження цієї свободи – оцінюючи викладене у змісті регулювання. У статті також описано емпіричне дослідження, яке показує, що переважна більшість людей, які практикують професію психотерапевта та беруть участь у дослідженні, позитивно відповіли на запитання, чи потребують польські психотерапевти правове регулювання цієї професії. У результаті аналізу було підтверджено необхідність інституціоналізації професії психотерапевта та сформульовано висновки de lege ferenda щодо потенційного напряму дій законодавця та сфер, які слід враховувати при розробці акта, що регулює функціонування цього психотерапевта. професія. - «Пільга при запуску» (стаття 18(1) Прав підприємців) - правила дотримання
У дослідженні обговорюється важлива для практики позиція Верховного Суду щодо звільнення від загальнообов’язкового соціального страхування строком на 6 місяців з дня початку підприємницької діяльності. Верховний Суд роз’яснив правила обчислення 60-місячного строку, передбачені ст. 18 розділ 1 Права підприємців т. зв «полегшення при запуску».
Praca i Zabezpieczenie Społeczne (Робота та соціальне забезпечення) - весь список
