Polityka Społeczna (Соціальна політика) 2022/11-12

  • Використання проективної методики методу «Китайський портрет» на прикладі міграційного дослідження
    Мета тексту – передати досвід якісних досліджень у сфері міграції за допомогою проективної методики «китайського портрета», яка досі використовується переважно в маркетингових дослідженнях і психології. У рамках наукового проекту, присвяченого сприйняттю польського та українського ринків праці поляками та українцями, з метою більш детального отримання думок респондентів було вирішено використати проекційну техніку «китайський портрет». Це дало дуже цікаві результати, які дозволили перевірити інформацію, отриману в кількісному та якісному дослідженні, проведеному за допомогою опитувальника глибинного інтерв'ю. Водночас під час виконання дослідження виникло кілька проблем, які потребували врахування як методики проектування, так і інтерпретації даних. Текст заохочує до використання проективних методів у соціальних дослідженнях. Він також вказує на основні проблеми, пов’язані з цим, і пропонує, як з ними боротися.
  • Відчуття завантаженості соціальних працівників під час пандемії
    Час пандемії – важкий час для всіх. Ця ситуація також є значним тягарем для персоналу закладів соціального захисту населення. Звернення до закладу осіб, які раніше не були пільговиками, а також прояв клієнтами негативної поведінки створює несприятливі умови для ефективної роботи. Крім того, організаційні зміни, пов’язані з частково віддаленою роботою, зниження ефективності допомоги, відсутність достатньої соціальної підтримки з боку начальства та колег посилюють відчуття перевантаження та виснаження. Стаття має емпіричний характер. Метою дослідження було діагностувати відчуття завантаженості соціальних працівників під час пандемії. Дослідження проводилося у 2021 році на вибірці 129 соціальних працівників з усієї Польщі. Відбір групи для дослідження був цілеспрямованим, а критерієм – працевлаштування на посаду соціального працівника центру соціальної допомоги. Методом дослідження був метод діагностичного опитування. Результати дослідження показали, що більшість соціальних працівників під час епідемії працювали в гібридному режимі. Вони надавали психологічну підтримку нужденним, координували доставку їжі людям на карантині або доставляли її особисто. Важливим напрямком роботи була підтримка людей похилого віку. Результати дослідження свідчать про те, що переважна більшість соціальних працівників почуваються надзвичайно обтяженими тим фактом, що клієнти соціальної допомоги намагаються ними маніпулювати, і що вони приходять до центру в стані алкогольного чи іншого сп’яніння. Дуже значним тягарем є той факт, що респонденти мають справу із занадто великою кількістю клієнтів. Для переважної більшості соціальних працівників вкрай обтяжливо досягти винагороди за роботу, яка є непропорційною навантаженню.
  • Обмеження професійного барометра в діагностиці ринку праці
    У статті наведено результати дослідження методології, яка використовується при оцінці надлишкових і дефіцитних професій бюро зайнятості в рамках т.зв. барометр професії. Метою дослідження було спробувати діагностувати, наскільки професійний барометр відображає реальну ситуацію на ринку праці. Методом дослідження було опитування за допомогою онлайн-анкетування. У дослідженні взяли участь 173 особи, які були учасниками секцій у службах зайнятості з визначення надлишкових та дефіцитних професій. Були виявлені наступні недоліки застосованої методології: учасники панелі – це переважно працівники служб зайнятості, висновки про ситуацію на ринку праці ґрунтуються переважно на повідомлених пропозиціях роботи та зареєстрованих безробітних (явища на ринку праці, які не зареєстровані у службі зайнятості). офіси враховуються незначною мірою). Також було досліджено думку респондентів про роль університетів та становище їхніх випускників на ринку праці. Респонденти мають досить неповні знання про працевлаштування випускників ВНЗ. Респонденти також вказують на складність прогнозування ситуації на ринку праці. Майже всі погоджуються, що ринок праці дедалі більше потребуватиме перекваліфікації. Основна гіпотеза дослідження підтвердилася. Професійний барометр незначною мірою відображає реальну ситуацію на ринку праці. Дослідження дозволило сформулювати кілька рекомендацій для можливого використання бюро праці.
  • Соціальний мінімум у Польщі у другому кварталі 2022 року
    У статті наведені оцінки прожиткового мінімуму у другому кварталі 2022 року. Модельні значення оцінювалися в умовах, наближених до нормальних, тобто без обмежень, пов’язаних із ризиком інфікування SARS-CoV-2. Стан епідемії в Польщі було скасовано 16 травня 2022 року. Якщо дослідження, яке показує споживання домогосподарств, стане передумовою для змін у мінімальній моделі, ці оцінки можна буде повторити. Враховуючи зростання інфляції (5,8% у 2 кв. порівняно з 1 кв.) та загальну невизначеність, спричинену війною в Україні, зовнішні умови на ринку праці були помірно сприятливими: рівень зареєстрованого безробіття у червні становив 4,9% (зменшився на 0,5 в.п. порівняно з даними березня ц.р.), кількість працівників залишилася на подібному рівні, а середня заробітна плата в економіці склала 6156,25 зл., що порівняно з березнем ц.р. означало зменшення на 1,3 в.п. Значення прожиткового мінімуму зросли з 5,2% (домогосподарство одного пенсіонера) до 7% (домогосподарство з трьох осіб зі старшою дитиною). Якщо говорити про основні групи потреб у моделі, то в порівнянні з першим кварталом ц.р. вартість продуктів харчування зросла від 9,2 до 9,5%, з ІСЦ 6,5% для цієї групи. З іншого боку, витрати на житло та енергоносії зросли з 4,0% до 4,2%, при вищій динаміці ІСЦ для цієї групи (6,3%). За аналогічним періодом (2 квартал 2021 року) за інфляції 13,9% значення прожиткового мінімуму зросли з 10,3 до 10,4% в домогосподарствах з однієї особи, до 14,7% у домогосподарстві з трьох осіб із дитиною старшого віку.

Polityka Społeczna (Соціальна політика) - весь список